Позакласна робота

Відкриття тижня математики

Зала святково прикрашена. На стiнах прикріпленi плакати з висловами:

Математика — цариця всіх наук.

                 Ян Снядецький

Арифметика — наче вхідна брама до всiх інших наук, бо без її пiзнання нiхто не може зробити жодного кроку вперед до храму науки.

Феофан Прокопович

У величезному саду геометрії кожний може паідібрати собi букет за смаком.

Давид Гілберт

Математику вже навiть задля того треба вчити, що вона розум до ладу приводить.

М.В.Ломоносов

1-й ведучий.

Увага! Увага!

Послухайте нас!

Цiкаву новину

Повідати час.

2-й ведучий.

Увага! Увага!

Не слухайте мимоволi.

Тиждень науки

Вiдкривається в школi.

1-й ведучий.

Тиждень казковий, незвичний.

А зветься він — математичний.

Хто розум, увагу, винахідливість має,

Нехай у гостi до нас завітає.

 2-й ведучий.

А хто ще не встиг

Математику полюбити,

Ми з тим збираємось мiцно дружити.

Бо поведемо всiх по дорозi до знань:

Обчислень, задач, мiркувань та рiвнянь.

1-й ведучий. Дiти, а ви дружите з математикою?

2-й ведучий.  Як ви думаєте, для чого вона нам потрiбна?

1-й ведучий. Послухайте iсторiю. Вона трапилася з однією дiвчинкою, яка не хотiла вчити математику.

Дiвчинка Оленка математики не знала.

Хоч в школi вона вчилась, та все вiдставала.

Домашні уроки не хотiла писати,

А тільки перерва, то чути:

«Галинка, дай швидше списати».

Не вчила таблиць, правил не вчила,

А все сміялась та хихотіла.

Не вміла додати, помножить не вміла,

Бо з математикою вона не дружила.

Сором було їй іти в магазин,

Бо продавці усі знали,

Що Оленка – ледача, невміла –

Навіть грошей рахувати не вміла.

2-й ведучий. Діти, а з вами такого не бувало?

1-й ведучий. Ой, хтось до нас іде в гості. Ви здогадалися, хто це?

2-й ведучий. Так, правильно. Це Знайко та Незнайко.

1-й ведучий. Знайку, Незнайку! Чого це ви прийшли до дітей?

Знайко. Я прийшов зі своїм другом Незнайком, щоб ви його переконали в тому, що треба вивчати математику, бо він нізащо цього робити не хоче.

2-й ведучий. Незнайку, чому ти не хочеш вчити математику?

Незнайко. А навіщо вона мені? Без цих знань можна і обійтися.

1-й ведучий. Діти, а давайте зараз разом з Незнайком переконаємось, чи потрібно вчити математику чи ні.

2-й ведучий. Незнайко, уяви, що тобі терміново треба до магазину. А до магазину можна пройти навпростець або через міст. Навпростець відстань від твого будинку до магазину 30м, а через міст 20м, а потім ще 40м. Який шлях буде коротший?

Незнайко. Звичайно, що через міст, бо там дорога краща, і цікавіше йти.

1-й ведучий. Діти, а як думаєте ви?

Знайко. Бачиш, Незнайку, ти помилився, бо треба було додати числа 20 і 40. І порівняти цю суму з числом 30. А додавати ти не вмієш.

2-й ведучий. Незнайку, а спробуй дати відповіді на такі питання:

Скільки ніг у карася?

Незнайко. Та, звісно , що дві, бо у мене їх також дві.

1-й ведучий. Діти, а як ви думаєте?

2-й ведучий. Скільки крил у поросяти?

Незнайко. У пташки два крила, а у поросяти чотири. Так швидше і вище можна злетіти.

1-й ведучий. Діти, а що на це ви скажете Незнайку?

2-й ведучий. Скільки лап у індика?

Незнайко. Мабуть дві.

1-й ведучий. Діти, а як би ви відповіли на це запитання?

2-й ведучий. Скільки гребенів у гусеняти?

Незнайко. Це я вже точно знаю: один гребінь.

1-й ведучий. Діти, це правда?

Знайко. Бачиш, Незнайку, весь час ти помилявся. А все тому, що не вчиш математику.

2-й ведучий.  Незнайку, то ти переконався, що математичні знання дуже всiм необхідні.

Незнайко. Не дуже я й переконався, бо на всi запитання відповідав сам. Нехай тепер дiти відовiдають, а я послухаю, чи правду вони говорять.

1-й ведучий. Ну що ж, дiти, переконаємо Незнайка, що ми добре знаємо математику.

2-й ведучий.  Отже, подумаємо над такими запитаннями.

Півень на базар ходив,

50 кептарикiв купив.

Вдягся сам, вдяглася квочка,

Сiм синів вдяглись, три дочки.

Решту кептариків одягли журавлики.

Скiльки ж кептариків одягли журавлики? (38)

1-й ведучий.  Назвати 5 днiв підряд, не називаючи нi чисел мiсяця, нi днів тижня. (Позавчора, вчора, сьогодні, завтра, післязавтра).

2-й ведучий.  У дитячому садку обiдало 10 дітей. Няня принесла один десяток яблук. Чи вистачить кожнiй дитинi по одному яблуку? (Так).

1-й ведучий.  Гриць з бабусею пiшли в магазин. Бабуся купила 1 кг цибулi, 2кг моркви i 3 кг капусти. Які овочi може нести Гриць, якщо бабуся дозволяє йому пiднiмати не бiльше 4 кг? (Капусту i цибулю або моркву i цибулю).

2-й ведучий. У дiвчинки було 4 копiйки. Якi монети могли бути в дiвчинки? (1 к., 1 к., 1к., 1 к.; 1 к., 1 к., 2 к.; 2 к., 2 к.).

1-й ведучий.  Ну що, Незнайку, побачив, що діти на всi запитання дали правильнi вiдповідi, а все тому, що вони ходять в школу i вчать математику.

Знайко. Ну що, друже, переконався, що треба вчити математику.

Незнайко. Тепер переконався. Обiцяю, що теж буду i вчити. Я буду старатися.

2-й ведучий.  Дiти, до нас знову хтось іде у гостi.

(З’являється Математика — дiвчина у розкiшній, гарнiй сукнi, а на головi — корона).

Я — Математика, всiх наук цариця.

Я ваша вiрна помiчниця

Хоч суворою буваю,

Та усе на свiтi знаю.

Що помножить, як вiднять,

Подiлити як, додать.

У цьому всьому я лад знайду

І не дам потрапити в біду.

Нехай голос мiй далеко лине:

Вивчайте, вивчайте, вивчайте мене!

Я чула всю вашу розмову i вирішила до вас завітати. Приємно, що дiти дуже добре мене знають, i навiть сьогоднi в цьому переконався Незнайко. Я хочу вас усiх запросити до мене в гостi, i тому вручаю вам запрошення.

(Математика вручає старостам кожного класу листівки-запрошення, у яких зазначено час проведення певного заходу).

Математика.  Дiти, то ви прийдете до мене?

Я кажу усiм до побачення, тому що ще поспішаю не в одну школу завітати.

1-й ведучий.  І ми прощаємося з вами. До нових зустрiчей!

Виховний захід на тему:

     Кравчук Михайло Пилипович – 

видатний український математик

 Мета: ознайомити учнів із життям і науковим внеском М. Кравчука; визначити    його значення для української математики та поширення математичних знань на Україні і у світі; розвивати в учнів культуру спілкування, логічне мислення, пам'ять, уміння робити висновки; виховувати почуття поваги до Батьківщини, до життя та діяльності М. Кравчука.

Обладнання: портрет М. Кравчука, Архипа Люльки, Сергія Корольова, Володимира Челомея – учнів М.Кравчука, учнівські газети, буклети та презентації про життя та діяльність вченого, книги,  плакат «Моя любов – Україна і математика», фільм М.О. Андрушко « Світ знає, що Він – українець», 2010.

Хід заходу

                       Михайло  Кравчук – математик                  

                       широкого масштабу.  Його  ім’я    

                       добре  відоме  у світовій  

                       математичній науці. Світ не знав                                           

                       лише, що він – українець.

Є. Сенета (Австралія)

Ведучий 1.  Математика - галузь невтомного пошуку і важкої до самозабуття праці. Іноді на доведення однієї теореми потрібні роки. Праця  вченого-математика подібна до праці поета: як і в поезії, у математиці діють досить складні механізми пошуку і філігранне оформлення знайденого результату. Проте, про математиків чомусь не прийнято говорити піднесено, захоплено, хоча вони також заслуговують високих слів подяки, які ми часто адресуємо людям подвигу і мужності. Праця математиків не виставляється на театральній сцені, про неї не говорять у репортажах з космосу, але вона присутня скрізь. Математики викреслюють орбіти космічних трас, гарантують міцність сталевих атомоходів у океанських глибинах, визначають ритми роботи атомних реакторів тощо.
         Ведучий 2.  У кожному періоді історії математики були свої видатні постаті вчених, в яких були різні долі. Одні зажили слави і безсмертя ще за життя, іншим судилося пройти складні шляхи і розділити трагічну долю свого народу. Багато визначних математиків стали зразками щирої відданості науці, патріотами свого народу.
      Щедра талантами українська земля подарувала людству не тільки чудових співаків, композиторів, письменників, а й визначних математиків.

Ведучий 1. Повертаємо із забуття події, факти, імена… З глибоким, гірким болем у душі осмислюємо сторінки нашої трагічної історії . Назавжди з нами  має залишатися пам'ять про синів і дочок України, що загинули в роки більшовицького терору. Сьогодні стараннями дослідників повертаються в Україну незаслужено забуті та спеціально вилучені імена. Серед них чимало таких, чиїми відкриттями гордиться весь світ. Їх імена і творчість – це частина нашої історії та культури. І тому кожна людина, яка поважає себе, свою державу, історію, повинна знати тих людей, які своє життя і діяльність віддали Україні.

Ведучий 2. Повертається на рідну землю із забуття визначний український математик Михайло Кравчук, академік Всеукраїнського університету Академії наук,  людина солідних наукових і духовних можливостей, колосальної ерудиції, надзвичайної високої культури, чудових моральних якостей, автор  фундаментальних праць у різних галузях математики. Його наукові праці увійшли до скарбниці світової науки. Тепер завдяки  пошукам науковця Івана Качановського зі США виявилося, що М.Кравчук стояв біля витоків винаходу першого в світі електронного ком’ютера.

Все його багатогранне творче й громадське життя було тісно пов’язане з науковими установами, вищими та середніми навчальними закладами України, Науковим  товариством імені Шевченка у Львові. Будучи академіком Всеукраїнської академії наук, активно працював над проблемами вдосконалення методики викладання математики; створив ряд навчальних підручників з математики на українській мові.

Дослідження біографії і наукової спадщини М.П.Кравчука дає змогу глибше пізнати значення постаті вченого в розвитку теорії вітчизняної і світової математики.

Ведучий 1. Великий вчений-математик стає майже легендарною постаттю. «Син Неба», «Поет німого числа», «Лицар математики», «Учений з обличчям Христа», «Творець музики чисел», «Титан математичної думки», «Корифей математики», гордість українського народу і математики – ось неповний перелік тих епітетів, якими його нагороджують і науковці, і письменники, і журналісти…

Ведучий 2.  Він жив і горів безмірною любов`ю до України, математики і  увесь свій короткий вік працював невпинно й творчо на благо науки, освіти рідного народу. «Моя любов – Україна і математика»  – таким було його творче кредо.

Ведучий 1.  Тож, пройдемося сторінками його життя і наукової діяльності…

Сторінка 1. Дитячі і студентські роки

     Ведучий 2. Ніч 27 вересня 1892 рік. Журналістка Г. Дацюк образно описує ту ніч: «Ніч зупинилась, перевила подих, задумалась. Заглянула в шибку зорею. У хаті начакловувалося  народження немовляти. Народжувався хлопчик, що міг стати одним із тих дужих плугарів і сіячів , які б множили земну родючу славу і дивилися на світ з-під бриля над спітнілим чолом на долоні, прикладеної човником над борознами натруджених зморшок.

Ведучий 1. Гойднувся місяць над Човницею. І ясно-ясно спалахнула над хатою Пилипа Кравчука зірка. Ніч перевершила саму себе! Навороживши хлопчикові хлібний дух, вроду, вдачу, зігрівши його малі груденята любов`ю до рідної землі, вона висвітлила на шибці Його Величність Число : 27.09.1892.»

Ведучий 2. Хата Кравчука – низька, під солом`яною стріхою, «стояла з боку вулички , що пролягла поруч з річкою Конопелькою», – пише  у своїх спогадах М.С.Андрійчук. У хаті було завжди весело та гамірно. Чарівна природа, дивовижні легенди, пісні волинського краю будили його серце та душу, формували гострий розум майбутнього вченого. Михайлик мав брата та двох сестер, ріс дуже рухливим, допитливим, веселим хлопчиком.

Ведучий 1. Народився майбутній вчений 27 вересня 1892 року у селі Човниця Ківерцівського повіту на Волині. Саме в цьому селі  жила родина Михайла Пилиповича Кравчука. Прадіди і діди вченого займалися землеробством , але були серед них і майстри шевської і ковальської справи. Батько майбутнього вченого був землеміром. Він закінчив Петрівсько-разумовську академію. І як справжній сільський інтелігент, зробив усе можливе, аби допитливий син одержав достойну освіту.

(Зараз  рідне село математика має такий вигляд. Є клуб, будується церква…)

Ведучий 2. Мати – Адельфіна Фрідріхівна була жінкою надзвичайно освіченою, знала кілька іноземних мов, але проживши у Човниці років із десять, намагалася всім прививати любов до української. Саме вона навчила своїх дітей бездоганно розмовляти нею, і водночас навчала їх французької, німецької, польської, італійської та російської мовам. Крім цього добре знала світову літературу, історію, грала на фортепіано, було доброю, чуйною, життя присвятила вихованню дітей. Вона готувала до школи дітей сама. Початкову освіту Михайлик здобуває вдома. 

Ведучий 1.  У 1901 році сім’я переїхала до Луцька до будинку Фані Цукерман на вулиці Лагерній, нині Шопена , буд. №3.

З 1901 по 1910 рік навчається в гімназії м. Луцьк (містилася тоді у збереженому донині будинку на Театральному майдані). Здібності Михайла були помітні як для товаришів, так і для викладачів гімназії. Вражала глибина його знань. Своїми запитаннями він часто ставив у безвихідь наставників. Закінчує гімназію у 1910 році із золотою медаллю.

Пізніше М. Кравчук згадуватиме: «Вплив батька та його брата-коваля скерували з дитинства мої інтереси в русло знань точних і технічних» .  Хлопчик вчився охоче. Найбільше з усіх дисциплін полонила його математика – поезія формул і чисел.

Ведучий 2. З 1910 по 1914 рр. навчався на математичному відділенні фізико-математичного факультету університету св. Володимира в Києві.  М. Кравчука звільнили від плати за навчання, він отримував стипендію 50 рублів, бо всі іспити склав на «весьма удовлетворительно» («відмінно»).

         Ведучий 1.  Студент М. Кравчук не був політичним діячем, він ,  як у ті часи більшість студентів Київського університету, підтримував ідею національного відродження та створення української культури.

Він любив проводити вечори:

-  в Українському клубі (вул. Велика Володимирівська, 42);

- в Народному домі, на Лук`янівці, де український театр під керівництвом М. Старицького  ставив свої вистави. (У п'єсах Старицький проводив інсценізацію творів:

 М. Гоголя «Тарас Бульба», «Сорочинський ярмарок», музична комедія «Різдвяна ніч»; О. Шабельської «Ніч під Івана Купала»,  І. Крашевського «Циганка Аза»,  Е. Ожешко «Зимовий вечір»; обробка п'єси Панаса Мирного «Перемудрив» (комедія «Крути, та не перекручуй») та інші. )

         Ведучий 2. Крім того Кравчук:

 а) організовував українські гуртки, українські кафедри;

б) відвідував засідання студентського громадського об’єднання «Українська  громада».

Ведучий 1. М. Кравчук уже на старших курсах університету поряд з інтенсивною науковою роботою самотужки став працювати над створенням наукової української математичної термінології.

Ведучий 2.  1914 року М.Кравчук закінчує університет з дипломом І-го ступеня.

Професор Граве, вважаючи його одним з найздібніших своїх учнів, клопочеться про те, щоб залишити його при університеті як професорського стипендіата для підготовки до наукової та викладацької роботи.

Ведучий 1. З вересня 1914 р. протягом року М. Кравчук – позаштатний учитель математики у приватній гімназії Л. Жука. Вже тоді вражає всіх педагогічна майстерність молодого Кравчука! Окрім суто педагогічної роботи, він наполегливо розробляє математичні курси українською мовою , що заборонялось законом.

Ведучий 2. У зв’язку з початком світової війни та евакуацією університету (до Саратова) М. Кравчук взимку 1915/16 року переїжджає до Москви. Там він перебуває протягом 7 місяців, багато працює у бібліотеках, налагоджує контакти з московськими математиками, відвідує наукові семінари.

Сторінка 2. Викладацька і наукова робота

Ведучий 1. Успішно склавши магістерські іспити, молодий М. Кравчук 5 вересня 1917 р. прочитав свою першу (так звану випробну) лекцію з предмету чистої математики «Про функції, що справджують теорему додавання», а 19 вересня (два тижні пізніше) — першу лекцію з питань теорії множин у Київському університеті і одержав звання приват-доцента. 

Ведучий 2. 1918 – 1919 рр. – працює приват-доцентом Київського університету св. Володимира. (На фото: студенти університету, Учасники математичного семінару академіка (наставника Кравчука) Д.О. Граве,1930 р ).

Ведучий 1. Але ж 1917 рік був роком епохальних політичних змін у житті українського народу, не міг залишатись осторонь цих подій і молодий М. Кравчук, свідомий український патріот.   Він не полишає активну наукову діяльність. Водночас працює на розбудову української науки та на підготовку всебічно освіченої української молоді:

Ведучий 2.

1)    - викладає математичні предмети у новостворених (уперше в столиці України!) 1 та 2 українських гімназіях,

- українському народному університеті;

2)    - член Українського наукового товариства у Києві,

- член фізико-математичного товариства при Київському університеті,

- співробітник створеної 1918 року Української академії наук,

-з 1920 року — член комісії математичної термінології при Інституті наукової мови УАН;

3)    він викладає різні курси математики у вищих навчальних закладах:

- електротехнічній школі,

- політехнічному, архітектурному, ветеринарно-зоотехнічному, сільськогосподарському інститутах.

          Ведучий 1. У 1919 році молодий професор покидає Київ, щоб не бачити всіх тих наруг, які чинилися в місті. Дорогою банда захопила поїзд у якому їхав М.Кравчук, мало не позбавивши його життя. Двоє дідів, які їхали з ним у поїзді викупили його за чотири срібні хрести. Так Кравчук вирушив зі своїми  рятівниками в їхнє село Саварку на Богуславині і оселився в одного з них, у Євдокима.

        Проводячи заняття з дітьми, щоб заробити собі на хліб, М. Кравчук пише підручник з алгебри і геометрії для 6-7 класів та створює підручник з математики для майбутніх сільськогосподарських професійних шкіл. Згодом про цей підручник Д.О.Граве скаже  : «Впорались блискуче! Усе тут феноменально! Цю математику вивчатимуть не тільки школярі, а й люди старшого віку».

 Учений вміло поєднує наукову роботу з викладацькою. Він обіймає посади вчителя математики, а згодом його обрали директором школи.

        Новий учитель докорінно змінює старі методи навчання, що викликає в учнів великий інтерес до математики, збуджує в них потяг до самостійної творчості.

        Він приділяє велику увагу дитячій самодіяльності, організовує драматичний та  художній гуртки. Велику радість одержали діти від подорожі до Канева на могилу Тараса Шевченка, яку організував директор школи. Роки, проведені в Саварці, були найщасливішими в його житті.

Ведучий 2. У 1921 році М.Кравчук отримав особисте запрошення від свого учителя Д.О. Граве, в якому говорилося: «Михайле Пилиповичу, звертаюсь до Вас, як до свого учня, від якого маю право вимагати: негайно повертайтесь до Києва і приступайте до роботи в університеті чи академії наук. Знайте, кожен день зволікання –  на шкоду нашій науці. Ми повинні повернути славу Київській математичній школі. Після повернення М.П. Кравчука до Києва директором Саварської школи стає молодий поет  Дмитро Загул. Для жителів села Саварка М.Кравчук назавжди залишився в пам’яті як добра, самовіддана і дуже розумна людина.

Сторінка 3. Стрімкий злет

Ведучий 1. У Києві на М.П.Кравчука чекали нові відкриття, творча робота та студенти, які в майбутньому з гордістю згадуватимуть, що їхнім учителем був М.Кравчук. Подальша наукова доля вчорашнього студента набуває настільки стрімкого злету, що  він навіки забезпечує собі гідне місце серед видатних математиків не тільки України, а й світу.

         Ведучий 2. 1921 році  М. Кравчук зголошується працювати на кафедрі математики в Київському політехнічному інституті. Подальша наукова доля вчорашнього студента набуває настільки стрімкого злету, що  він навіки забезпечує собі гідне місце серед видатних математиків не тільки України, а й світу.

 Він публікує курс лекцій з геометрії, що він їх прочитав в Українському народному університеті. Цього ж року опубліковано перший переклад українською мовою широковідомого підручника з геометрії Кисельова, здійснений Кравчуком…

Ведучий 1.   Педагогічна комісія математичної секції природничого відділу Інституту української наукової мови під головуванням М. Кравчука створить тритомний математичний словник.

Одна за одною з'являються друковані праці М. Кравчука. Ряд глибоких результатів з теорії білінійних форм та лінійних перетворень завершується докторською дисертацією.

Ведучий 2. 14.12.1924 рік – блискучий захист докторської дисертації «Про квадратичних формах і лінійних перетвореннях». Це був перший в УРСР захист докторської дисертації.

Далі М. Кравчук займається питанням узагальнення інтерполяції. Доповідь зачитав на ІІ Міжнародному математичному конгресі в Торонто.

Ведучий 1. У 1925 році  М. Кравчукові було присвоєно звання професора. Цього ж року обраний членом НТШ.

Ведучий 2. 1927рік.  Водночас стає членом математичних товариств Франції, Німеччини, Італії. Вчений спілкується із закордонними колегами, бере участь у  конференціях математиків світу. Причому щоразу виголошує свої доповіді мовою країни перебування

Ведучий  1. Математичні інтереси М. Кравчука – розмаїті, його наукові праці відзначались оригінальністю ідей, нестандартністю підходів до відомих і нових математичних проблем. Своєрідність та гнучкість мислення, висока продуктивність та працездатність, ерудованість, вимогливість та наукова щедрість, відданість науці М.Кравчука викликали захоплення його учнів та послідовників, коло яких значно з року в рік розширювалось.

Ведучий 2. У вересні 1928 року М. Кравчук їде на Міжнародний Конгрес математиків в Італію (м. Болонья).  Дорогою виступає на засіданні Математичного товариства в Парижі. З кількома цікавими доповідями виступає тут М.Кравчук. Тiльки за перiод цього нетривалого вiдрядження він написав близько 10 наукових статей та велику працю «Алгебричнi  студії над аналітичними  функцiями». На Конгресі М. Кравчук встановлює i особисті  дружні  стосунки з видатними вченими, як Ж. Адамар, Р. Курант, Ф. Трiкомi, Т. Левi-Чiвіта та ін.

Ведучий 1.  Успіхи, бесіди, зустрічі з найвидатнішими математиками світу запалюють молодого вченого до нових творчих пошуків. Вражає і дивує багатогранність творчого таланту М.Кравчука, його неймовірна енергія. Де б не бував Михайло Пилипович – чи то прогулювався, «овіяний чаром  давнини, між будинками, що бачили Коперника та Кордано, по панелях поспіль затінених колонадами, що давали холодок ще Дантові» (цитуємо його «Нотатки з подорожі»), чи то відвідував флорентійські музеї, чи то проїздив у  варшавському експресі через рідну Волинь (він хотів принагідно побувати й на рідній волинській землі, але не одержує відповідної візи…), – скрізь   його супроводжувала  напружена робота думки.

Ведучий 2.   У 1929 році кандидатуру Кравчука висувають у дійсні члени Всеукраїнської академії наук. 29 червня 1929 року М. Кравчука обрано наймолодшим дійсним членом Всеукраїнської Академії наук у віці 37 років. Кандидатом до ВУАН було його висунуто понад 100 організацій. «Я пропоную громадським організаціям звернути особливу увагу на кандидатуру доктора математики професора Михайла Кравчука, одного з найталановитіших моїх учнів, автора кілька десятків не раз відзначуваних та премійованих праць… Ще студентом він відзначався дослідами з обсягу алгебри, продовживши важливі праці деяких німецьких математиків, що мають можливе застосування в геометрії, механіці та математичній фізиці», — писав у своїй рекомендації відомий учений і вчитель Кравчука  Д. Граве.

Ведучий 1. Цей 1929-й і наступні короткі вісім років (1930 – 37 рр.) – найплідніші в творчості М. Кравчука. Він одержує низку глибоких результатів з теорії функцій дійсної та комплексної змінних, теорії диференціальних та інтегральних рівнянь, теорії імовірностей та математичної статистики, видає підручники для вищої школи, публікує статті з методики викладання математики, історії математики, філософії, неперервно працює над удосконаленням математичної термінології та ін. Свої наукові результати М.Кравчук друкує в наукових виданнях України, за кордоном, зокрема,  в «Доповідях Французької Академії наук», в Бюлетенях математичних товариств Італії, Франції та ін.

Ведучий 2. 1934р.  М. Кравчука запрошують до безпосередньої роботи у ВУ АН, де він очолює комісію математичної статистики, обіймає посаду Вченого секретаря Президії академії, завідує відділом математичної статистики Інституту математики ВУАН.

Ведучий 1. Водночас він – член управи Київського інституту народної освіти, декан факультету професійної освіти, активний громадський діяч , член секції наукових працівників міської Ради.

1936 рік: співпрацює з українським Науково-дослідним інститутом педагогіки, часто виступає з лекціями перед учнями, вчителями, друкується в газетах.

Ведучий 2. На фото засідання семінару (червень, 1935).

Зліва направо (сидять): М. Бик, Д. Граве, Т. Леві-Чівіта (Італія), Г. Пфейфер,

М. Кравчук, М. Орлов;

(стоять):  Ю. Соколов, В. Дяченко, К. Бреус, В. Можар, О. Смогоржевський, Є. Ремез, А. Наумов, Й. Погребиський

Сторінка 4. Спогади студентів про вчителя…

Ведучий 1.  А якими були цікавими його зустрічі зі студентами!

Збереглись спогади колишніх студентів про М. Кравчука. Подамо кілька з них.

Павло Бондаренко (колишній студент Київського університету) :

Учень 1 : «Лекції його – живі, дотепні: «Не думайте, що нескінченно малі – бідні змістом об’єкти, що всі вони – одноманітні та сірі як коти поночі…” — преамбула до порівняння нескінченно малих.

Формули на дошці не писав, а малював, як митець-кресляр, тримаючи крейду завжди тільки двома пальцями (великим і вказівним). Рухи пластичні. Дійшовши до правого краю дошки, описував півколо правою ногою і опинявся біля лівого краю…

А мова його! – відшліфована, барвиста, з багатющою лексикою, справжня українська мова! Записуй і подавай до друку».

Ведучий 2.   Валерій Ревуцький ( Канада 2002) :

Учень 3 : «Мабуть , не лишилось вже багато з тих, хто зустрічався з ним, тому хочу додати кілька слів про цю людину. Я не є математик, але колись був студентом Київського політехнічного інституту, де він викладав, потім зустрічався з ним особисто…

У 1929 році мені судилося бути присутнім на лекції академіка М. Кравчука в Київському політехнічному інституті, де він читав лекції з вищої математики. Це була лекція про інтегрування диференціальних рівнянь, розрахована на студентів нашого інституту, проте на лекцію прийшло багато студентів з Київського університету. Вражала в лекції не тільки досконала українська мова викладача, але і його закоханість в тему, подану в ідеально чіткій формі, навіть з певними, до місця, жартами.

У 1930 році я зустрівся з вченим  в Преображенському скиті на відпочинку. Академік М. Кравчук був душею молоді і неодмінно брав участь у волейбольних змаганнях або в ставленні шарад,  де він бездоганно розшифровував подані слова.

Невимовний жаль охоплює, коли усвідомлюєш, що ця чудова життєрадісна людина стала жертвою сталінського терору, десь на початку 1938 року його було заарештовано і він зник назавжди…»

Ведучий 1. Колишній студент Київського авіаційного інституту, пізніше – полковник М. Железняк (1912 р. народження) так згадує про М. Кравчука, як педагога:

Учень 2 : «Середнього віку, з короткою ледь-ледь посрібленою борідкою; густою чорною шевелюрою. Стрункої статури, трохи вище середнього зросту, легко – рухомий (студенти говорили – як на пружинах). Завжди бадьорий, з лагідним голосом і чіткою мовою, він дуже легко викладав чи не найскладніший з розділів – варіаційне числення, супроводжуючи записами на дошці.

Думки його чітко нанизувались на якийсь стрижень, випливали одна з іншої, наче рядки в талановитого поета…

Соціальна напруга тридцятих років (голодомор, вбивство Кірова і, як наслідок – червоний терор), буремне десятиліття сорокових та громадська незлагода дев’яностих, що відокремлюють написання цих рядків від дійсного сприйняття, не стерли образ цієї людини в моїй пам’яті.

Мабуть, це дійсно була Людина – особистість – академік  Кравчук”.

Ведучий 2.   Валерій Ревуцький ( Канада 2002) :

Учень 3 : «Мабуть , не лишилось вже багато з тих, хто зустрічався з ним, тому хочу додати кілька слів про цю людину. Я не є математик, але колись був студентом Київського політехнічного інституту, де він викладав, потім зустрічався з ним особисто…

У 1929 році мені судилося бути присутнім на лекції академіка М. Кравчука в Київському політехнічному інституті, де він читав лекції з вищої математики. Це була лекція про інтегрування диференціальних рівнянь, розрахована на студентів нашого інституту, проте на лекцію прийшло багато студентів з Київського університету. Вражала в лекції не тільки досконала українська мова викладача, але і його закоханість в тему, подану в ідеально чіткій формі, навіть з певними, до місця, жартами.

У 1930 році я зустрівся з вченим  в Преображенському скиті на відпочинку. Академік М. Кравчук був душею молоді і неодмінно брав участь у волейбольних змаганнях або в ставленні шарад,  де він бездоганно розшифровував подані слова.

Невимовний жаль охоплює, коли усвідомлюєш, що ця чудова життєрадісна людина стала жертвою сталінського терору, десь на початку 1938 року його було заарештовано і він зник назавжди…»

Ведучий 1. Громадянську сутність М.Кравчука найкраще відображено в одній з характеристик на нього, надісланих до ВУ АН у зв’язку iз висуненням його кандидатури у дійсні члени академії :

«Що він є вчений-громадянин доводить те, що майже жодне явище в створенні  математичної науки не сталося без його участі. З рядків його життєпису видно, що анi закладалися першi українськi школи в мiстi i по селах, перші курси, перші українські університети (народний та державний), анi писалися, а через брак часу навіть перекладалися математичні підручники, анi утворювалася математична термінологія або наукова мова, анi гуртувалися об’єднання українських математичних наукових сил, анi зав’язувалися зносини з закордонними математичними силами взагалi, а з товаришами-математиками відокремленої, під`яремної Західної України зокрема,- нічого цього не робилося без найактивнішої участі  М. Кравчука».

Ведучий 2.  На його лекціях ніколи не було вільного місця, слухати його лекції приходили також біологи, хіміки, філософи, філологи, робітники…

Ведучий 1.  Захоплені слова про улюбленого вчителя М. Кравчука залишила у своєму щоденнику з осені 1917 року учениця випускного класу 1-ої української гімназії Вероніка Черняхівська, в майбутньому обдарована поетеса й перекладачка (і така сама жертва більшовицьких катівень, як і її вчитель…):

Учениця 1 : «Сьогодні після лекції я підійшла до Михайла Пилиповича і спитала щось про тригонометрію. Він сказав, що я знайду в учебніку «дуже цікаві задачі», але подивився своїми темними м’якими очима так гарно, усміхнувся якоюсь блискучою усмішкою, що, звичайно, я простила йому і тригонометрію, і його улюблені  (фі) і логарифми… Взагалі він надзвичайно гарний і нагадує своєю постаттю Дікенсівських героїв».

Ведучий 2: Або згадує Надія Суровцова (українська громадська діячка, публіцист, довголітній політв’язень):

Учениця 4 : «Читали ми дуже мало, не було як. Вечорами я ходила на український вільний [тобто — народний Н.В.] університет, слухала які попало лекції, наприклад, математику у викладі молодого талановитого вченого Кравчука: мене вабило, що він викладав вищу математику українською мовою».

Ведучий 1.  У важку смугу економічної розрухи й суспільно-політичного хаосу на межі 20-х років М. Кравчук з молодою дружиною Есфірою (одружились вони 1918 р.) виїздить на село. У 1919-1921 рр. він був викладачем і директором школи в с. Саварці (на Богуславщині).

Ведучий 2. Звертає велику увагу на художню самодіяльність, організує драматичний та художній гуртки, спільно з учнями молоде подружжя виступає перед селянами з невеликими п’єсками та народними піснями.

М. Кравчук з родиною. Одеса, 1935. Зліва направо: син Євген,
М. Кравчук із дочкою Наталкою, Есфір Йосипівна (1894—1957) — дружина

(Звучить журлива українська пісня)

Сторінка 5.  Здобутки учнів М. Кравчука

         Ведучий 1.  Він був вчителем Архипа Люльки – конструктора реактивних авіадвигунів та Сергія Корольова – конструктора радянських космічних кораблів, майбутнього академіка Володимира Челомея.

Ведучий 2. Колишні його учні, які вступали до технікумів та вузів, вражали викладачів своїми знаннями з математики. Коли їх запитували, звідки це в них, вони з гордістю відповідали: «Нашим учителем був Михайло Пилипович Кравчук».

Ведучий 1. У Саварській школі, під дбайливою опікою талановитого педагога розпочався для простого сільського хлопця Архипа Люльки шлях до великих знань та відкриттів. Минуть роки, і Архип Михайлович Люлька (1908–1984) стане відомим українським вченим, генеральним конструктором реактивних авіадвигунів, творцем першого (в тодішньому СРСР) двоконтурного турбореактивного двигуна. Багато років А. Люлька житиме й працюватиме в Москві, але як рідна мова лишатиметься завжди в шанобі у його родині, так і добре ім’я свого учителя він згадуватиме з незмінною повагою, навіть у ті роки, коли в Україні воно буде викреслене з науки чорним сталінським квачем. У московському помешканні А.Люльки висіло два портрети: Тараса Шевченка і Михайла Кравчука!

Ведучий 2.  Із листа-споминів доньки Архипа Люльки – Лариси Архипівни:

Учениця 5 : «Ім’я Михайла Пилиповича Кравчука я знала з самого раннього дитинства… Безсумнівно, що Михайло Пилипович був не лише великим Математиком, але і справжнім Учителем, володів божим даром – виявляти таланти та розвивати їх. Я вважаю, так і батько вважав, що саме завдяки особливому ставленні М. Кравчука до здібних дітей ми маємо в нашій країні найкращі в світі літальні двигунові апарати…

Ведучий 1. Мого батька Михайло Пилипович дуже вирізняв. Приміром, запрошував його, учня 3-го класу, в 5-ий клас розв’язувати задачі. Такий метод, напевно, стимулював і маленького Архипа, і старших дітей».

Ведучий 2. У 1939–1941 рр. розробив конструкцію першого в світі двоконтурного турбореактивного двигуна, автор конструкції першого в світі двоконтурного турбореактивного двигуна, творець літаків з надзвуковою швидкістю. Лауреат Ленінської премії (1976), Герой соціалістичної праці (1957), Лауреат Сталінських премій (1948,1951).  (На фото Двигун АЛ-21 Ф3 конструкції А. М. Люльки).

Ведучий 1. В період 1965-1972 рр. створюється турбореактивний двигун третього покоління АЛ-21Ф.

Двигун  АЛ-21Ф-3 увстановлений на літаках фронтової авіації.

Він втановлюється на винищувачі, палубні винищувачі, багатоцільові винищувачі, фронтові бомбордирувальники.  

Цей двигун і сьогодні залишається одним із найкращих у світі.

Ведучий 2. В період 1965-1985 рр. розроблений під керівництвом генерального конструктора академіка А.М. Люльки турбореактивний двигун третього покоління.

Двигуни АЛ-31Ф, АЛ-21Ф-3 встановлені на літаках фронтової авіації.

Ведучий     1.  Двигуни  встановлюютьсяі на винищувачі Су-27, палубні винищувачі Су-33, багатоцільові винищувачі Су-35, Су-30МК, фронтові бомбордирувальники Су-34.

 Цей двигун і сьогодні залишається одним із найкращих у світі для літаків фронтової авіації.

Ведучий 2. Михайло Пилипович допоміг здобути вищу освіту і привив любов до математики й генеральному конструктору радянського ракетобудування Сергію Корольову…

Ведучий 1.  Майбутньому будівничому космічних кораблів Сергію Корольову (1907-1966) саме М.Кравчук став у пригоді – допоміг йому, тоді ще молодому одеському робітникові, подолати бюрократичні перешкоди й вступити до Київського політехнічного інституту, в якому згодом Сергій Корольов слухав лекції М. Кравчука. Мають слушність сучасні математики Ю. Рудавський і А. Прикарпатський: «І хто знає, чи зумів би стати Корольов першим конструктором космічних кораблів, якби не участь і наукова школа академіка Михайла Кравчука!»

Ведучий 2.  Сергій Па́влович Корольов – радянський вчений, конструктор. Він створював радянську ракетно-космічну техніку, основоположник радянської космонавтики.

Двічі Герой Соціалістичної праці, Лауреат Ленінської премії, Академік АН СРСР(з 1958). Підполковник.

Ведучий 1.  Він закінчує школи планеристів та пілотів-майстрів тривалого польоту, одержавши свідоцтво за № 12, а також диплом льотчика. (На фото: модель одного з літаків конструкції Корольова).

Ведучий 2.  Вперше було заявлено та продемонстровано планер конструкції двох Сергіїв, Корольова й Іллюшина восени 1929р. на VI всесоюзних планерних змаганнях у Криму, названий ними на честь місця проведення польотів «Коктебель». Випробував планер К.Арцеулов. 15 жовтня підніме «Коктебель» у небо й сам Корольов.

Ведучий 1.  27 серпня 1957 р. здійснено запуск наддалекої міжконтинентальної багатоступінчастої балістичної ракети. Людство аплодує повідомленню про виведення 4 жовтня того ж року першого в історії штучного супутника Землі.

Ведучий 2.  А ось і перший космічний політ на кораблі «Восток» Юрія Гагаріна. Перед стартом Сергій Павлович зовні спокійно й навіть сухо інструктував його: «Юрію Олексійовичу! Отже, я хочу вам просто нагадати, що після хвилинної готовності мине хвилинок шість, перш ніж почнеться політ. Тож ви не хвилюйтесь». Ділове, чітке наставляння, начебто ані найменших емоцій. Та скільки праці, хвилювань, безсонних ночей за цією незворушністю! 12 жовтня 1964 р. виведено на орбіту перший багатомісний корабель серії «Восход» з екіпажем на борту.

Ведучий 1.  18 березня 1966 р. Член навколоземної експедиції корабля «Восход-2» О.Леонов уперше в історії виходить із корабля у відкритий космічний простір.

Під керівництвом головного конструктора С.Корольова створено перші космічні апарати серій «Луна», «Венера», «Марс», «Зонд», деякі супутники серії «Космос», а також проект космічного корабля «Союз».

Ведучий 2.  В 1970 році в м. Житомирі було відкрито меморіальний будинок-музей академіка Сергія Павловича Корольова. А в 1987 році  Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова (попередній слайд).

Ведучий 1. Глибокий слід волинянин залишив і в біографії ще одного провідного творця радянського «ядерного щита» – академіка Володимира Челомея…

Ведучий 2.  Доктор технічних наук(1951) , професор, академік АН СРСР, Двічі Герой Соціалістичної праці (1959, 1963)

Ведучий 1.  В. Челомей конструктор ракетно-космічної техніки — штучних супутників «Протон», «Політ», «Космос-1267», орбітальних станцій серії «Алмаз», «Салют-3» і «Салют-5».

Ведучий 2.  Створена у 1965 р. під його керівництвом ракета «Протон» відправила в космос найважчі апарати: усі орбітальні пілотовані станції «Салют» і «Мир», велику кількість геостаціонарних супутників зв’язку та наукових модулів.

«Протон» активно використовується до сих пір.

 (На фото : В. Челомей в оточенні корифеїв радянської науки під час чергового запуску свого виробу). 

Сторінка 6. Постраждав,  бо був… українцем (репресії)

(На фоні  трагічної музики...)

Ведучий 1. Вже заходили й перші хмари – провісники майбутніх трагічних років для української культури, науки, і взагалі – духовності, провісники великого голодомору 1932 – 33 рр., великого терору 1937 р.

У 1929 р. Органи ДПУ заарештовують групу науковців, освітян, діячів української автокефальної православної церкви.

         Ведучий 2. Ось свідчення одного з соловецьких політв'язнів тих років – історика Семена Підгайного:

Учень. «Це був час страшного розгрому... всього українського,  якого б напрямку воно не додержувалось. «Не треба розшукувати українських націоналістів», – говорив один із моїх слідчих, – досить взяти передплатників  журналів  «Україна»,  «Життя  й  революція», «Пролітфронт» чи «Літературний ярмарок», – і я без вагання заарештовую їх, бо всі вони – націоналісти».  Це було в 1933 році. Що ж ті слідчі робили пізніше, коли кожен громадянин Української Соціалістичної Радянської Республіки, лягаючи спати, ждав до себе гостей з НКВД, щоб поділити долю з тими, що вже потрапили за тих часів на соловецьку каторгу.

Ведучий 1. 1937 року для професора Михайла Кравчука настала година випробування. У республіканській пресі з’являються погромні статті проти нього. Деякі з них підписує і його колишній вчитель Д. Граве.  «Академік Кравчук рекламує ворогів» –  під такою назвою під час нової хвилі репресій вийшла 14 вересня 1937 року публікація в газеті «Комуніст». Звинуватили його в тому, що він розповів про досягнення математичних наук за кордоном. Йому закидають листування з «польськими запроданцями» М. Зарицьким та М. Чайковським.

Ведучий 2. Влаштовують йому ганебні псевдосудилища у стінах Інституту математики, університету, політехнічного інституту, де один перед одним рвуться до трибун його вчорашні співпрацівники, учні, аспіранти й студенти зі словами належного "гнівного осуду", і тільки кільком вистачає громадянської мужності не опльовувати  свого  вчителя,  а  стати  на  його  захист – серед  цих нечисленних були П. Бондаренко, Й. Погребиський, О. Смогоржевський, Ю. Соколов, В. Зморович.

Ведучий 1. М. Кравчук проявляє громадянську мужність, не мовчить про переслідування української інтелігенції. Цікаву згадку з цього приводу знаходимо у щоденнику першого президента УАН акад. В. І. Вернадського, запис від 22.03.1938 р.:

Учень. «Лузін розповідав, що два місяці тому був у нього Кравчук... – праці його вартісні — і говорив про цькування та обшуки в українських національних (колах).

[Кравчук] написав листа Сталінові. Через місяць був у нього військовий – залагодилось. А тепер [його] арештовано» (В.І. Вернадський, Дневник).

Ведучий 2. Справді – за місяць перед цим записом, 21 лютого 1938 року, М. Кравчука заарештовано. Інкримінували йому звісний тоді набір контрреволюційних стереотипів: націоналіст, шпигун і т.п. – як же, з 1925 р. він – член Наукового товариства ім. Шевченка у Львові, себто в «панській Польщі», листується з «польськими  запроданцями»  (себто  з  українськими  математиками  з  Галичини) М. Зарицьким та М. Чайковським, першого з них пробував «протягти» в дійсні члени АН, а другого переманив у радянську Україну та ще й улаштував працювати в Одеському університеті; і взагалі знає багато мов, з закордонними «буржуазними» вченими підтримує зв'язки...

         Ведучий 1.  Судове засідання тривало півгодини. В останньому слові М. Кравчук просив дати йому можливість закінчити розпочату працю з математики.

Вирок оскарженню не підлягав. Вченого після катувань звинуватили у зрадництві і шпигунстві. Остаточно зламали М. Кравчука погрози: у разі відмови взяти на себе інкриміновані йому злочини заарештують і знищать сім’ю.

23 вересня 1938 р. ученого М. Кравчука було засуджено на 20 років тюремного ув'язнення та 5 років заслання.

Ведучий 2.  (вірш «Моя Україна» М.Старицький)

Моя Україно! Як я тебе любив!
Твої луги, твої степи розлогi,
Днiпра ревучого славетнiї пороги
I хвилi золотi твоїх шовкових нив.

Як я любив в садочках вишняку
Твої бiлесенькi, немов хустини, хати,
Поважну рiч старих дiдiв чубатих
I регiт дiтвори в жартливому танку.

Як я любив в нiч теплу, весняну
Чуть пугача з дiброви тихий стогiн,
Гукання парубкiв, дiвчат веселий гомiн
I пiсню з-за лугiв розкiшну, голосну.

Як я любив уосени в стiжках
Хлiб коло хат, а ранками сiдими
Селян за працею хапливою мiж ними
I стукiт говiркий цiпiв геть по токах.

Як я любив зимової доби
При каганцi невпиннеє сюрчання
Тих веретен i пiсню чи ридання
Тихесеньке жiночої журби.

Як я люблю безрадiсно тебе,
Народе мiй, убожеством прибитий,
Знеможений i темнiстю сповитий,
Що вже забув i поважать себе,
Потративши свої колишнi сили…
Як я люблю твої сумнi могили,
Україно! Як я люблю тебе!

I ось тепер та мучена любов
Мене жене в далекую чужину…

Далі його відправляють довгою сухопутною трасою через 10 тисяч кілометрів до Владивостока і далі у трюмі суховантажного судна «Джурма» морем – на ту Колиму, що у відомій «тогосвітній» пісні «названа чудной планетой» і «откуда возврата уже нету»

…Лук’янівка – Новочеркаськ – Владивосток – Магадан…  – Колима

          Ведучий 2.  Незважаючи на хворе серце і повністю підірване у в'язниці здоров'я, М.Кравчука визнали придатним до фізичної роботи в умовах Далекої Півночі. Його дорога пролягла до Магадана, а звідти ще далі на північ - на колимські золоті копальні. На Колимі М.Кравчука мучила цинга, через хворе серце напухали ноги. І при цьому він займався наукою!

Ведучий 1.  Деякий час академік працював на будівництві залізниці, робив розрахунки трансформаторних підстанцій та електромереж. Але це тривало лише три тижні. Академіка, який обґрунтував, що тут не доцільно будувати залізницю, відправили працювати в шахту, у штрек, де норми були у тридцять разів більшими, ніж у каторжан за царя…

Ведучий 2.  Дружина Кравчука , в листі від 25.07.1945 до Наркома держбезпеки УРСР Савченка пише:

 «Останнього листа я отримала від нього (Кравчука) з Магадана 1942 р. в евакуації. Відтоді я нічого про нього не знаю…

Остання адреса Кравчука була: Магадан, Хабаровський край, 72-й кілометр, Інвалідне містечко.

... Я благаю переглянути справу Кравчука і передусім надіс­лати запит, чи живий Кравчук М.П. Живий він чи мертвий – правда повинна перемогти.

З Магадана Кравчук писав мені, що там на засланні він здійснив математичне відкриття, над яким працював 20 років. Рукопис та розрахунки він віддав Начальству. Можливо, там зберігся рукопис» (Слідча справа № 817 з обвинувачення Кравчука М.П.,т. 2, конверт).

Ведучий 1.  9 березня 1942 року М. Кравчука не стало... (М. Попов стверджує, що «вже мертвого Кравчука вранці тричі била металева палиця наглядача – щоб вставав до роботи...»).

                                           «Замовчи, не жартуй...

                                  Чуєш, сурми гудуть,

                                  Чуєш, марш похоронний лунає...»

Ведучий 2.  Та не було ні маршу похоронного, ні промов, ні почестей, яких він і за життя не мав... Тільки й того, що засвідчено в документі «компетентних» органів:

«Зек Кравчук М.Ф., личное дело № 238943, зарыт на глубине 1,5 метра головой на запад от командировки 1250 метров на север» (з акту про поховання, добутого М. Сорокою).

Ведучий 1.  Залишився Михайло Кравчук вже на віки вічні в колимській мерзлоті поряд з поетом-неокласиком Михайлом Драй-Хмарою, що за кілька літ до нього спочив у тій далекій землі, поряд з тисячами інших закатованих і забитих, знаних і незнаних...

Ведучий 2.  Професор Ніна Вірченко у своїй статті про Кравчука в тижневику «Слово Просвіти» зазначила : «4січня 2012 отримала листа від Богдана Пирога (із. М. Магадан) такого змісту: «Завершую роботу із розшуку могили великого Кравчука. Він похований на цвинтарі від лікарні на «23» кілометрі. Це в стороні колимської траси. Нині ця лікарня пристосована для душевнохворих».

Ведучий 1. (Читає вірш Василя Стуса):

Як добре те, що смерті не боюсь я

І не питаю, чи  тяжкий мій хрест.

Що вам, богове, низько не клонюся

В передчутті недовідомих верств.

Що жив-любив і не набрався скверни,

Ненависті, прокльону, каяття.

Народе мій, до тебе я ще верну,

        і в смерті обернуся до життя

        своїм стражденним і незлим обличчям,

        як син, тобі доземно поклонюсь

        і чесно гляну в чесні твої вічі,

        і чесними сльозами обіллюсь.

 Ведучий 2.  І не діждався він своєї реабілітації через кільканадцять літ «у зв'язку з нововиявленими обставинами». За низкою раніше безуспішних клопотань дружини М. Кравчука – Есфіри Йосипівни (1894–1957), нарешті, 15 вересня 1956 року вченого було реабілітовано «за відсутністю складу злочину», а в 1992 р. поновлено в складі дійсних членів Академії наук України

Звучить пісня « Ванинский порт- Колима».

Сторінка 7. Музей академіка Михайла Кравчука

Ведучий 1.  Поглянути на  легендарний життєвий шлях «романтика математики», «поета чисел» можна в єдиному у світі музеї академіка Михайла Кравчука. Він розташований у його рідному селі Човниці.

Ведучий 2.  Музей академіка Михайла Кравчука у Човницькій ЗОШ І-ІІ ступенів Ківерцівського району був відкритий 16 червня 1987 року з ініціативи тодішнього директора школи – Степана Федоровича Лукашука і його родини – дружини Євгенії Семенівни та дочки Лесі Степанівни – педагогів школи. Це перший музей цього славного сина України.

Ведучий 1.  Його експозиція розповідає про життя, наукову і громадську діяльність Михайла Пилиповича Кравчука і має розділи – «Дитячі та юнацькі роки»,  «Навчання в університеті»,  «Педагогічна та наукова діяльність»,  «Період репресій. Вшанування пам’яті академіка Михайла Кравчука».

Ведучий 2.  У музеї представлені численні монографії ученого і журнали, в яких друкувався його науковий доробок. Матеріали про використання наукових праць Михайла Кравчука з різних галузей математики, алгебри, математичного аналізу, математичної статистики при конструюванні ракетно-космічних систем, авіаційних двигунів, комп’ютерів.  

Ведучий 1.  Тут є книги Михайла Кравчука «Листи до принцеси філософського змісту», «Про перетворення кратних інтегралів», «Математика для сільськогосподарських профшкіл» та ін. Зберігається праця вченого, яку використав американський учений Джон Вінтсент Атанасов для створення першого у світі електронного комп’ютера. Є копії архівних матеріалів про судові звинувачення Михайла Кравчука, медичного висновку про причину його смерті та ін.
         Ведучий 2.  За значні успіхи у пошуковій, експозиційній і збиральницькій роботі, популяризацію наукової діяльності академіка Михайла Кравчука музею присвоєно звання «Зразковий музей».

Сторінка 8. Внесок у науку

Ведучий 1.  Протягом усього свого життя М. Кравчук активно працював для розвитку математичних наук в Українi: був засновником математичних кафедр у кiлькох київських iнститутах, дбав про створення української  математичної лексики  i т.д. Вiльно володiючи кiлькома мовами (французькою, нiмецькою, росiйською, iталiйською, польською), вiн писав ними свої науковi працi , але найчастiше – рiдною мовою.

     Ведучий 2.  Кравчук – автор понад 180 наукових праць, у тому числі більше десяти монографій з різних галузей математики: алгебри та теорії чисел, теорія функцій дійсної та комплексної змінних, теорії диференціальних та інтегральних рівнянь, математичної статистики. Багато уваги приділяв він історії математики, популяризації науки, був одним з розробників української математичної термінології.

Ведучий 1.  Він працював у галузях вищої алгебри та математичного аналізу, теорії ймовірностей і математичної статистики. Уже давно існують на сторінках наукових досліджень і многочлени Кравчука, і моменти, і формули, і осцилятори, і матриці, і поліноми … (напр.,  многочлени Кравчука)

Ведучий 2.  Методи Михайла Кравчука застосовувалися в США, Японії та інших країнах при моделюванні кібернетичної техніки, зокрема при програмуванні багатьох складних явищ і процесів. Одержав фундаментальні результати в теорії ймовірностей, увів многочлени цього розподілу(многочлени Кравчука). М. Кравчук одержав багато нових результатів в області інтерполяції та механічних квадратур, зокрема повністю розв'язав питання про визначення механічної квадратури її коефіцієнтами та коефіцієнтами квадратур нижчих порядків…

Ведучий 1.  Видає підручники для вищої школи, публікує підручники методики викладання, історії математики, філософії, постійно працює над удосконаленням математичної термінології. Оригінальні праці «Простір, час, матерія», «Сучасний атомізм», «Математична наука на Україні», «Вплив Ейлера на дальший розвиток математики», «Вступ до вищої математики», «Вибрані питання з основ аналізу нескінченно малих». Кожна із них вирізняється широким науковим світоглядом, аналізом проблем, дотичних до математики наук...

Результати друкує в наукових виданнях(1925)

(На фото: Підручник геометрії, написаний у 1920році та сторінка з праці Кравчука).

Ведучий 2.   2003 науковці електроінженерного  Університету Малайї (Куала Лумпур, Малайзія) запропонувала новий метод реконструкцій зображень за допомогою моментів Кравчука. Ряд експериментів показав суттєві переваги.

2006 р (на ІІІ Міжнародному симпозіумі з 3-вимірної обробки даних, візуалізації та передачі інформації) група грецьких учених доповіла про 3-вимірні пошукові алгоритми, що базуються на тривимірних моментах Кравчука, і мають на меті здійснення обробки тривимірних зображень.

2009 року на Міжнародній спільній конференції з нейронних мереж (Атланта, Джорджія, США) групою французьких, американських і німецьких вчених було зроблена доповідь про ефективність застосування зважених 3-вимірних моментів Кравчука як засобу аналізу даних для розпізнання характеру пухлин.

Ведучий 1.  2009 р. у видавництві Шпрінгер вийшла книга «Досягнення в теорії нейронних мереж) з підсумками 6-го Міжнародного симпозіуму з нейронних мереж у Китаї. Один з розділів – Аналіз зображень за допомогою моментів Кравчука, написаний групою китайських науковців.

Його розробки американці та японці застосували на телебаченні.

Ведучий 2.  У виданні 2009 «Міжнародний журнал з комп’ютерних наук та безпеки мереж» вміщено статтю під назвою «Виділення ознак моментами Кравчука з метою нейронного розпізнавання арабських рукописних слів», яку написали марокканські фахівці. Цікаво, що в переліку посилань знаходимо статтю Кравчука 1929 року, опубліковану в працях Сільськогосподарського інституту. Уже згаданий вище Філіп Феінсілвер з університету Південного Іллінойсу та Рене Шотт  з університету Анрі Пуанкаре-Нансі 1 у своїй праці 2009 року «Про перетворення Кравчука» досліджують питання, пов’язані із застосуванням перетворень Кравчука в теорії кодування. Виявляється, активне використання поліномів та перетворення Кравчука для потреб цієї теорії розпочалося ще в 70-х роках минулого століття (теореми Дельсарта та Мас Вілльямса).

Ведучий 1.  Наукові праці М. Кравчука використовували американські автори першого у світі комп’ютера. Відомо, що Джон Вінсент Атанасо при створенні першого комп'ютера користався з наукового доробку Кравчука. Про це випадково дізнався бібліограф українського вченого д-р Іван Качановський з Вашингтона.

Ведучий 2.  «Я знайшов листа американського вченого до М. Кравчука, де він пише, що користався його матеріалом», 

– згадує д-р І. Качановський. Тільки в 2001 р. у 15 наукових статтях в Америці були використані праці Кравчука.

Ведучий 1.  У США, в музеї американської історії, зберігається лист американця Джона Атанасова, винахідника першого електронного комп'ютера,  українському ученому: «Дорогий професоре Кравчук! Я знайшов Вашу серію публікацій, дуже корисну для моєї роботи. Я хотів би отримати копії будь-яких Ваших публікацій...»

Ведучий 2.  (На фото: Копія від 1997 г. на комп'ютер  Атанасова -Беррі в Державному університеті штату Айова)

Крім того, він організатор першої в Україні (і однієї з перших у колишньому СРСР) математичної олімпіади школярів (1935).

Сторінка 9. Вшанування пам’яті

Ведучий 1.  У Національному технічному університеті України «КПІ» щорічно проводяться конференції імені академіка Кравчука.

Ведучий 2.  З 2002 р проходять  Міжнародні наукові конференції, присвячені пам’яті академіка М.Кравчука. На них приїздять вчені з усіх областей України, з багатьох міст Білорусії, Литви, Росії, Австралії, США, Німеччини, Польщі, Китаю, Японії та ін. країн.

(На фото: ХІІІ Міжнародна наукова конференція імені Михайла Кравчука )

Ведучий 1.  Цього року взяти участь у ній побажали 1350 науковців із 21 країни світу і всіх областей України, які представили близько 1000 доповідей.

Ведучий 2.  Пленарним засіданням керувала доктор фізико-матем. наук професоря Ніна Верніченко , яку називають духовною дочкою Михайла Кравчука.

Ведучий 1.  Ніна Афанасіївна - організатор міжнародних наукових конференцій імені академіка Михайла Кравчука, які відбуваються у Києві за участю вчених з багатьох країн світу.

Ведучий 2.  Більше чотирьох десятиліть тому, працюючи в Київському університеті в галузі математичної фізики, Ніна Опанасівна доклала дуже багато зусиль для того, щоб повернути із забуття ім’я і праці великого математика і патріота України

Ведучий 1.  Професор Ніна Вірченко багато зробила, щоб ім'я М. Кравчука, великого патріота України, посіло гідне місце і в науці, і в історії.

Ведучий 2.  В 2003 році на території Політехнічного інституту в Києві, вперше в Україні, відкрито пам'ятник всесвітньовідомому математикові Михайлові Кравчуку «Моя любов – Україна і математика» – викарбовано на постаменті пам’ятника.

Ведучий 1.  В Національному технічному університеті України “КПІ” відкрито аудиторію ім. М.Кравчука, засновані стипендії М.Кравчука для кращих студентів.

Ведучий 2.  1987 р. в с. Човниця – на батьківщині вченого відбулося відкриття погруддя та кімнати-музею (в школі)  академіка М.Кравчука.

Ведучий 1.  У 2009 р. Дарницькому районі Києва на Харківському житловому масиві  ім'ям Михайла Кравчука одну з нових вулиць було названо на його честь 

Луцька гімназія № 21 носить ім’я Михайла Кравчука.

Ведучий 2.  … Лише перед 75-річчям від дня його народження почали з’являтися про нього публікації (книжка М.Сороки «Поет німого числа», нариси М.Чайковського, Б.Білого, Н. Вірченко, В. Добровольського та ін.), пізніше – біографічні повісті М.Сороки «Михайло Кравчук» (1985), «Колимська теорема Кравчука» (1991) та ін.

Ведучий 1.  Довгий час його ім’я замовчувалось, і лише  в невдовзі після проголошення незалежності України відзначалося в 1992 році 100-річчя від дня народження М.П.Кравчука.

Його ім’я було внесено ЮНЕСКО до переліку найвидатніших людей світу.

Ведучий 2. Видано 3 об’ємні книги наукових праць вченого: «Вибрані математичні праці»(800стор., 2002);  «Науково-популярні праці (2003),

на 10-ій конференції, за допомогою НТШ Америки, було презентовано книгу розвиток математичних ідей Михайла Кравчука» (обсяг – 824 стор.), 2004 – збірник наукових праць відомих сучасних учених із США, Великобританії, Франції, Німеччини, Нідерландів, Австрії, Португалії, Індії, України, Білорусі, Росії та інших країн світу, відібраних з кількох сотень досліджень  присвячених подальшому розвиткові та застосуванню фундаментальних ідей академіка Кравчук в різноманітних галузях фізико-математичних і суміжних наук.

Ведучий 1.  Крім цього написано сотні статей наукового та науково-популярного характеру про М.Кравчука. (На фото: Книга Г. М. Возняка « Моя любов – Україна і математика» ).

Ведучий 2.  11 січня 2012 року Верховна рада України прийняла постанову про відзначення на державному рівні 120-річниці з Дня народження Михайла Кравчука.

Сторінка 10. Зразок для наслідування

Ведучий 1.  Формулами послугувались арабські вчені, розшифровуючи стародавнє письмо. Його перу належать перші підручники українською мовою і численні відкриття з вищої математики. Його запрошували працювати за кордоном, але Він повертався в Україну. Завдяки наполегливості дружини Михайла Кравчука – Есфіри Йосипівни, ім’я академіка було повернуто із забуття…

Ведучий 2.  Він жив і горів безмірною любов’ю до України і до Математики. Увесь свій короткий вік працював невпинно й творчо на благо Науки, Освіти рідного народу. Мозок його працював так напружено, що здавалося, не витримає, ось-ось вибухне; увесь він був у постійному науковому пошукові й творчому неспокої.

Ведучий 1.  Він – справжній поет формул, математика для нього – це творчість, натхнення і радість. Він – і педагог за покликанням. Його лекції – це і сила, й безмірна глибочінь, і краса математичної думки. На його лекції ходили як на свято.

«… майже жодне явище в створенні математичної науки [в Україні – Н.В.] не сталося без його участі,… ані закладалися перші українські школи в місті і по селах, перші курси, перші українські університети (народний і державний),…, ані утворювалася математична термінологія або наукова мова… – нічого цього не робилося без найактивнішої участі Михайла Кравчука» (так писалося в характеристиці на нього, надісланої до Всеукраїнської Академії наук 1929 р. у зв’язку з висуненням його кандидатури в дійсні члени академії).

          Ведучий 2.  Академік Михайло Кравчук свою різнобічну наукову діяльність розглядав як справу патріотичну, як справу громадянську. «Моя любов – Україна і математика» – любив наголошувати М. Кравчук.

Ведучий 1.  Могутній інтелект українця йшов до фундаментальних розробок своїми, ще ніким не торованими шляхами. Ще не відаючи, що незабаром вони знадобляться для створення перших електронних обчислювальних машин, подолання сили земного тяжіння, розвитку телебачення…

Ведучий 2.  Так, минають роки, та формули безсмертні. М. Кравчук пережив свою дочасну смерть – життя його триває і далі: у формулах і теоремах в чудесному поєднанні математичних символів та чисел.

Ведучий 1.  На небосхилі математичної науки яскравою зіркою світить ім’я Михайла Кравчука.

 Ведучий 2.  Воно є зразком для наслідування та продовження його досліджень у працях сучасних і прийдешніх науковців в Україні й далеко за її межами.

Ведучий 1. Як спомин про нелегку життєву долю, але нескорену душу і незламну віру Людини, справжнього українця, великого математика Михайла Кравчука;   як заповіт українцям пророче звучать слова Михайла Старицького:

Занадто вже! Чим дихати нема!
Затягнено арканом наші шиї…
Панує зло, закублилась пітьма…
Терпець урвавсь, — але бринять надії…
Ой люде мій! Не жди ти ні чудес,
Ні милості від того, що катує;
Не досягне твій стогін до небес,
І молитви твої гарячі всує!
Надійся лиш на себе і свій дух
Скріпляй, зміцняй в братернім поєднанні.
Аби вогонь у грудях не потух,
А ще збуяв на лютім катуванні…
Ет, глупа ніч не буде вікувать,
Потрухнуть геть в ярмі державнім снози;
Життя несе непереможну стать,
Воно і нам колись осушить сльози.
О, вірю я, що з’явиться вона,
Загублена, сподіваная воля, —
У промені, як пишная весна,
В вінку з квіток ріднесенького поля,

Зо світочем-зорею на чолі,
З ухмилкою несказаної вроди…
І відітхнуть натруджені, малі
Під прапором любові, правди, згоди!

Математична вікторина

                                          5 клас

1. Сума років трьох братів дорівнює 2. Чому вона буде дорівнювати через 6 років?

2. Замість того, щоб відняти 15, Петрик додав 15. На скільки його результат         відрізняється від правильного?

3. Яка остання цифра добутку 274 х 392 х 973?

4. Чи завжди правильна рівність а : а=1?

5. Скільки існує двозначних чисел?

6. Назвати найбільше натуральне число.

7. Три різних числа спочатку додали, а потім помножили.Сума і добуток

    виявилися рівними. Які це числа?

8. Записати число 100 ,використовуючи цифру 5 п’ять разів.

9. На яке число ділиться будь-яке число без остачі?

10. Яке число без остачі ділиться на всі числа?

                                           6 клас

1. Два батька й два сини з'їли на сніданок 3 яйця, причому кожен з'їв по одному. Як це могло статися?

2.Дівчинка має стільки ж братів, скільки й сестер, а в хлопчика  братів немає. Скільки в цій сім’ї хлопчиків і дівчаток?

3.Маємо два бідони на 4 і 5 літрів. Чи можна відміряти ними 3 літра води і як саме?

4. Зустрілись троє друзів і вирішили зіграти в шахи. Домовились, що кожен з кожним зіграє один раз. Скільки було зіграно партій?

5. Як записати число 100, використовуючи лише п’ять одиниць?

6. Знайдіть суму послідовних цілих чисел від -5 до 5.

7. Який знак слід поставити між цифрами 7 і 8 , щоб отримати число ,більше за 7 і менше за 8?

8. Який кут утворюють годинна і хвилинна стрілки о 6 год?

9. Водій автомашини має дві сестри,але вони не мають брата.Як таке може бути?

10. Скільки буде, якщо половину поділити на половину?

                                               7 клас

1. До міста їде мотоцикліст, а назустріч йому – 2 легкових, 3 вантажних автомобілі і 1 велосипедист. Скільки автомобілів їде до міста?

2. Два туристи пройшли за день 34 км. Скільки кілометрів пройшов кожний, якщо вони йшли з однаковою швидкістю?

3. Назвіть число, яке не впливає на суму і число, що не впливає на добуток.

4. Скільки буде, коли 10 поділимо на половину?

5. Знайдіть значення виразу

( 2389586 + 64472891)х(5657429 – 5657429) : 564832028

6. У якому трикутнику сума двох його кутів дорівнює третьому?

7. Скільки кінців у 5 з половиною палок?

8. Як поділити число 1888 на дві рівні частини, щоб у кожній з них отримати тисячу?

9. Яке слово грецького походження  у перекладі означає ”знання“,”наука“?

10.На столі стоять 6 склянок. Три останні з них порожні, а в три перші налита вода.Зробіть так, шоб порожні і повні склянки чергувалися.В руки можна брати лише одну склянку.

                                               8 клас

1. Опівночі йшов дощ. Чи можна ждати сонячної погоди через 2 доби?

2. Автомобіль долає відстань від міста А до міста В за 1 год 20 хв.   Зворотній шлях він робить за 80 хв. Як це пояснити?

3.100 синиць за 100 днів з’їдають 100 кг зерна. Скільки зерна з’їдять за 10 днів 10 синиць?

4. Скільки разів зустрічається цифра 8 від 1 до 100?

6. Професор лягає спати о 8 год вечора, а будильник заводить на 9 ранку.  Скільки професор спатиме?

7. На березі 5 гілок. На кожній гілці по 5 яблук.  Скільки яблук на березі?

8. У скільки разів 1 км більший за 1 мм?

9. На скільки найбільше чотирицифрове число менше від найменшого п’ятицифрового?

10. Назвіть числа , кількість цифр яких дорівнює кількості букв у їх назві.

                                              9 клас

1. У кого більше ребер: у людини чи паралелепіпеда?

2. П’ять в квадраті – 25, десять в квадраті – 100. А чому дорівнює кут в квадраті?

3.Екіпаж, до якого запрягли трьох коней, проїхав  за 1 год 15 км. З якою швидкістю рухався один кінь?

4. Що потрібно додати до квадрата різниці двох чисел,  щоб одержати квадрат їх суми?

6. Рівність 101 – 102 = 1 неправильна. Переставте одну цифру так,

щоб вона стала правильною.

7. Якою буквою записують число 500 у римській нумерації?

8. Сорок п’ят і сорок п’ят – буде…

9. Перша цифра восьмицифрового числа 5.Яке перше слово треба назвати, читаючи це число?

10. Якщо від двоцифрового числа відняти 3 ,то воно поділиться на 3.Якщо відняти 4,то воно поділиться на 4.Якщо відняти 5,то поділиться на 5. Назвіть це число.

      

Конкурс Кенгуру в нашій школі.