Візитка вчителя

 

  Я, Пасічник Тетяна Романівна, народилася 22 червня 1977 року   в 
селі Бичківці Чортківського району Тернопільської області,

 громадянка України.

   Освіта вища.

   З 1994 по 1999 рік навчалася в Чернівецькому державному університеті імені Юрія Федьковича. 
   З 2000 року працюю вчителем математики в Скородинській ЗОШ І-ІІ ступенів, спеціальність по диплому - математик, викладач. Стаж педагогічної роботи -  15 років.

   Одружена. Чоловік – Пасічник Володимир Франкович.  

   На даний час проживаю в селі Звиняч Чортківського району Тернопільської області.

 Люблю - школу, життя, математику
 Знаю - методи, підходи, технології навчання
 Вмію - розказати, пояснити, навчити

Моє педагогічне кредо  -  Не вести дітей за собою, а, навпаки, навчити їх самостійно вести себе по життю.

Педагогічне есе

У кожної людини є своє покликання. А чи задумувалися Ви над цим, чи думали «чи  на своєму я місці»?  Я думаю - так, якщо Ви шукаєте свій шлях, свою стежину в цьому житті.

         Покликання – це не щоденна рутинна робота, це прагнення дати якомога більше, не вимагаючи нічого натомість. Кожного дня, прокидаючись вранці, я згадую посмішки своїх учнів, їх зацікавлені оченята, і хочу якомога швидше почути їх голоси, подивитися в ці очі. Бути вчителем в наш час – не завжди вдячна робота. І багато молоді залишають школу, і шукають «кращої» долі. Залишається  тільки той, хто відчуває душею дітей, їх прагнення, мріє допомогти їм в житті. Це дуже тернистий шлях, на якому зустрічається багато перешкод, труднощів. І тільки коли Ви розумієте, що нічого не можна порівняти з успіхами своїх учнів, їх впевненість в собі, їх поваги та любові, ось тоді Ви знайшли своє покликання. Значить Ви вдома, і цей дім – школа.

          Учитель – важлива людина в житті кожного. Він працює з найціннішим – особистістю. І від того, який у Вас учитель, залежить і те, як Ви проведете свої кращі учнівські  роки. Тож вчитель не тільки вчить, він допомагає, скеровує, виховує, підказує, шукає… Така доля вчителя.


     Бути вчителем, значить не просто знати свій предмет, а бути обізнаним різних сферах життя, бути відкритою, небайдужою, люблячою людиною. Кожна дитина — це маленький всесвіт, і, правильно дібравши ключик, можна виховати особистість. А найбільшою нагородою для вчителя є досягнення його учнів, їх життя, і відчуття того, що ти допоміг становленню ЛЮДИНИ. Це прекрасно, коли вчитель може бути порадником, провідником і володарем скарбниці знань.

            Я вважаю, що вчитель – це моя стежина в цьому житті. Тільки в цій роботі я бачу себе, і не уявляю як можна жити не бачачи ясних дитячих очей, лагідних усмішок, без радощі перших успіхів.  Це моє покликання.