Опис досвіду роботи
класного керівника
Скородинської ЗОШ І-ІІ ступенів
Пасічник Тетяни Романівни
... Така дісталась вже нам
робота.
Є в ній і
радість, та є й турбота,
Є вічний пошук, безсонні ночі,
Та гріють душу дитячі очі.
Класний
керівник - найнеобхідніша людина для дитини в сучасній школі. У нього
незвичайна місія в житті: направляти, і
виховувати. Його призначення - простежити за становленням особистості дитини,
що входить у сучасний світ, виховати людину, здатну гідно зайняти своє місце в
житті.
Я твердо вірю в силу виховання, яка складається з дуже простих компонентів: любові до дітей, слова вчителя, сили особистого прикладу, справедливості; здатності прощати дитину, доброти. Вчитель - учень - єдина духовна спільнота, а життєвий шлях дитини - шлях радості. Головне в моїй роботі - виховання учня як особистості. І в це поняття я вкладаю духовну збагаченість, широкий світогляд, ерудицію, високу моральність, товаристкість, здатність впливати на рішення і діяльність колективу.
Головне завдання бачу в тому, щоб достукатися
до найпотаємніших куточків дитячої душі, допомогти кожній дитині повірити в
себе.
Твердо дотримуюся заповідей
вихователя:
- не
виховувати у поганому настрої ;
-
визначити, чого хочеш від дитини, дізнатися, що вона думає із цього приводу;
- надати
можливу самостійність;
- не підказувати готового рішення, а
показувати можливі шляхи до нього;
- не
пропустити перший успіх дитини;
- робити
своєчасні зауваження;
- оцінювати
вчинок, а не особу.
Уміння
виховувати – це все-таки мистецтво, таке ж мистецтво, як добре грати на скрипці
або роялі, добре малювати картини, бути гарним слюсарем або пекарем. А важливий
показник педагогічної майстерності, на мою думку,- це пошук нових шляхів підходу
до дітей, уміння впливати на них.
Протягом п’яти років я веду
виховну роботу, яка поєднала у собі традиційні форми та методи роботи класного
керівника та нетрадиційну, але дуже важливу галузь – своєчасну допомогу
вихованцям та їх родинам. Для цього використовуємо тестування, тренінги,
індивідуальні бесіди.
Свою роботу з класом завжди розпочинаю
з вивчення сім’ї,
індивідуальних особливостей кожного учня, веду зошит педагогічних спостережень.
Мене цікавить не лише питання навчання та ставлення до нього, а й рівень
вихованості учня, його розуміння життя, ставлення до своїх батьків, друзів, бо
успіх виховної роботи класного керівника багато в чому залежить від глибокого
проникнення у внутрішній світ дітей, від розуміння їхніх переживань та мотивів
поведінки. Тому вивчити, чим живе учень, які його інтереси й нахили,
особливості волі й риси характеру, - це означає знайти правильний шлях до
серця, використати найдоцільніші методи педагогічного впливу. І, знаючи
особливості учнів, їх інтереси, рівень вихованості, мені легше скласти
цілеспрямований і дієвий план виховної роботи з класом.
Вважаю, що
важливою умовою організації навчально-виховного процесу у сучасній школі є
забезпечення умов для саморозвитку і саморелізації вихованців.
Під час планування виховної роботи враховую
ступінь зайнятості дітей навчанням та іншими суспільно корисними справами,
рівень їх досвіду та організаційних навичок.
Досвід свідчить, що потужний виховний
ефект приносять лише ті справи, організаторами і виконавцями яких є діти.
Ретельна підготовка будь-якого виховного заходу без поспіху має іноді більше
значення для виховання учнів, ніж сам виховний захід. Саме в план краще включати
ті справи і заходи, які можна ретельно підготувати, якісно провести, які
безперечно будуть виконані і принесуть колективу класу моральне задоволення,
радість успіху.
Важливо, щоб класні години проходили не
тільки у формі лекцій, а й у формі вільного дискусійного спілкування. Учні вчаться сперечатися не за
допомогою гучного голосу, а завдяки силі переконання. Головне, щоб учні
навчилися спілкуватися. На таких заходах створюю доброзичливу атмосферу у класі, допомогаю
кожній дитині виразити себе.
Виховна робота класного керівника
включає в себе також роботу з батьками. В.О.Сухомлинський писав: « В наші дні
немає важливішого у сфері виховання завдання, ніж навчити батька й матір
виховувати своїх дітей».
Перед тим, як планувати роботу з
батьками, ретельно вивчаю сім’ї, їх матеріально-побутові умови, соціальний стан,
взаємини між членами родини, ставлення батьків до школи, участь батьків у
вихованні своїх дітей. Я починаю роботу з батьками не із батьківських зборів, а
з відвідування своїх учнів удома.
У неофіційній обстановці, вдома, більше дізнаєшся про дитину, її
уподобання, стосунки у сім’ї. Вважаю, що висока ефективність моєї роботи цілком
пов’язана з тісним контактом з батьками. Цей напрям роботи можна вважати
найскладнішим.
У роботі з батьками використовую
колективні бесіди, диспути, зустрічі за круглим столом, конкурси , різноманітні
презентації на педагогічні теми.
Звичайна робота класного керівника не повинна обійти такий бік, як
виховання «проблемних дітей». Це потребує багато часу, сил та помічників,
наприклад, допомагає досвід А.С.Макаренка. Дуже ефективним є заохочування таких
дітей до класних справ, взаємодопомога однокласників, завантаження вільного
часу дітей гуртковою роботою, відвідування клубів за інтересами, роботою на
користь школі, класу, також необхідна умова – стимуляція самовдосконалення
дітей ( створення ситуації успіху).
Підводячи підсумки, можу з гордістю сказати, що я задоволена наслідками
реалізації проблеми: ”Формування почуття відповідальності за свої вчинки і дії“
Діти стали по-іншому відноситись до себе: це і гігієна, поведінка, ретельність;
до близьких: повага, вдячність; до оточуючих: почуття колективізму,
патріотизму... Я щаслива, що обрала саме професію педагога, що маю можливість
спілкуватися з дітьми. Я з радістю віддаю всі свої ідеї дітям, і радію, коли
бачу, як вони вбирають у себе всю інформацію, надану мною, настрій, який я несу
їм, радість і щастя, яке мені хочеться розділити з ними.
Зустріч дев"ятикласників
Немає коментарів:
Дописати коментар